Як ви вже знаєте, 26 грудня 2016 року я подав до Нетішинського міського суду Хмельницької області Позовну заяву про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Суть позову полягає в тому, що Виконавчий комітет Нетішинської міської ради протягом тривалого часу не виконує рішення Нетішинської міської ради щодо підтримки електронної петиції з вимогою провести капітальну реконструкцію спортивного майданчика по вул. Михайлова.

У зв’язку з цим я вимагаю від суду:

– визнати бездіяльність Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, що полягає у не виконанні рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 29.06.2016 р. №14/554 – протиправною;

– зобов’язати Виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області виконати рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 29.06.2016 р. №14/554.

Судове засідання у цій справі мало відбутись ще 2 лютого 2017 року о 10:00, однак відповідач у зазначений час до суду не з’явився, а натомість подав клопотання щодо перенесення судового засідання на інший день. Суд взяв до уваги моє заперечення на це клопотання, але постановив перенести судове засідання на 10:00 22 лютого 2017 року.

Цього разу відповідач з’явився і подав Заперечення проти адміністративного позову.

Ознайомившись з даним документом я, чесно кажучи, трохи здивувався.

По-перше, відповідач (виконком НМР) зацитував Конституцію України і закони України, які начебто доводять незаконність моїх позовних вимог, але при цьому, чомусь проігнорував дві цікавих статті:

Ч. 1 ст. 144 Конституції України: “Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території“.

Ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: “Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

По-друге, намагаючись довести виконання Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради рішення Нетішинської міської ради, яке є предметом судового спору, відповідач, у мене склалось таке враження, переступив межу реалізму і сюрреалізму.

Для початку відповідач намагається піддати сумніву необхідність реконструкції спортивного майданчика на вулиці Михайлова, хоча рішення міської ради взагалі не передбачає дискусії з цього питання. Дискусійним може бути питання: “Якою саме буде капітальна реконструкція спортивного майданчика на вулиці Михайлова”, але те, що вона повинна бути і що майданчик цей має знаходитись на вулиці Михайлова – згідно рішення міської ради має бути константою, як би кому з високих виконкомівських кабінетів не хотілося іншого.

Також в рішенні міської ради чітко сказано (цитата): “Підтримати електронну петицію щодо вимоги вирішити питання про проведення реконструкції спортивного майданчика на вул. Михайлова з використанням сучасних технологій, розміщену Рудомським Р.Л. на веб-сайті “Розумне місто”, а в електронній петиції чітко зазначено (цитата): “Провести капітальну реконструкцію спортивного майданчика по вул. Михайлова з використанням сучасних технологій”.

Але відповідач складається враження, робить вигляд, що не вміє читати і наводить дані про поточні ремонти спортивних майданчиків 2016 року по всьому місту, за винятком того, про який чітко сказано в електронній петиції і рішенні міської ради. Я думаю, різницю між поточними і капітальним ремонтами пояснювати не потрібно?

До речі, тут відповідач зазначає (цитата): “Із бюджету міста були виділені 199 тис. гривень на придбання баскетбольних щитів та тенісних столів для облаштування спортивних майданчиків, які розташовані у мікрорайонах міста”. Але скромно “забуває” вказати, що ці кошти були виділені рішенням 9-ї сесії НМР VII скликання 22 квітня 2016 рокуза два місяця до рішення ради, яке є предметом судового спору, а тому аж ніяк не може бути дією на його виконання.

На щастя, не забув це вказати міський голова Олександр Супрунюк у відповіді на мій інформаційний запит.

Корм цього, в електронній петиції, виконати вимогу якої постановила міська рада, чітко сказано (цитата): “реконструювати зробивши з нього багатофункціональний спортивний майданчик для ігрових видів спорту: міні-футболу, баскетболу, волейболу, гандболу і тенісу“.

Але відповідач знову вдає, що українська мова – не його сильна сторона, і намагається довести, що переговори з Федерацією футболу Хмельницької області щодо облаштування (цитата) “майданчика для гри у футбол” зі штучним покриттям типу “синтетична трава” – це дії виконкому, спрямовані на виконання даного рішення міської ради. І відповідача навіть не бентежить той фактор, що рішення міської ради датоване 29 червня 2016 року, а лист Нетішинського міського голови до голови Хмельницької обласної федерації футболу датований 14 квітня 2016 рокуза два з половиною місяця до рішення ради, і тому також ніяк не можуть бути діями на виконання рішення ради, яке є предметом судового спору.

Тут є ще один цікавий момент. На моє запитання: “Яким чином Хмельницька обласна федерація футболу буде вирішувати питання облаштування багатофункціонального спортивного майданчика, у тому числі для гри в гандбол, волейбол, баскетбол і теніс?” працівник виконавчого комітету під відеозапис відповіла мені наступне (цитата): “Федерація футболу розглядає різні варіанти, і який саме тип синтетичної трави вони привезуть для нас і забезпечать вкладання, я наразі точно сказати не можу. Але електронна петиція з Вашим проханням була їм направлена і це все було розміщено і відкрито”.

Дивно: майже року часу було замало для виконавчого комітету для того, щоб взнати “який саме тип синтетичної трави вони привезуть для нас і забезпечать вкладання”, а мені для цього вистачило одного інформаційного запиту, відповідь на який я отримав відносно оперативно. І у відповіді чітко зазначено, що ніяких різних варіантів не існує, а є лише один варіант: покриття для футбольного майданчику.

Окрім цього в рішенні міської ради чітко вказано (цитата): “Виконавчому комітету міської ради ініціювати внесення змін у міську програму розвитку фізичної культури і спорту у місті на 2012-2016 роки для передбачення у бюджеті міста коштів на проведення реконструкції спортивного майданчика на вул. Михайлова з використанням сучасних технологій”.

Однак відповідач і тут у запереченні заводить рака за камінь, наводячи зміни до програми 2017-2020 років, про які в рішенні міської ради нема жодного слова. На моє запитання під час судового засідання: “Чому так?”, представник відповідача заявила, що по 2016 році нічого не робилось, бо боялись не встигнути освоїти кошти. Тут варто пригадати, що рішення міською радою було ухвалене 29 червня 2016 року і до завершення року залишалось 6 місяців і 1 день, або трохи більше половини (!) року.

Але найцікавіше навіть не це. Відповідач стверджує, що (цитата): “01 серпня 2016 року відбулося засідання вище означеної робочої групи за участю її членів із залученням засобів масової інформації з метою вивчення питань модернізації спортивних майданчиків та облаштуванню зон відпочинку мешканцям міста Нетішин”. Однак, тут все скидається на банальну підміну понять.

Як я вже зазначав у попередньому матеріалі на цю тему, є документ за підписом секретаря міської ради Олени Хоменко, датований 28 жовтня 2016 року, у якому чітко сказано (цитата): “Робоча група не збиралася”.

Крім цього є розпорядження міського голови про створення даної робочої групи з поіменним зазначенням складу даної робочої групи, до якої було включено також і мене. Так ось, я ЖОДНОГО запрошення на засідання даної робочої групи не отримував, як і інші опитані мною члени цієї робочої групи.

Однак, на сайті Телерадіокомпанії “Лотел-СКТБ” справді є сюжет, датований 1 серпням 2016 року, у якому згадується спортивний майданчик. Але достатньо один раз передивитись цей сюжет, щоб зрозуміти: це не засідання робочої групи по спортивному майданчику на вул. Михайлова, а презентація всіх проектів міста для закритого кола громадськості і преси і присутні на ньому всього три члени зі складу робочої групи по виконанню даного рішення міської ради: Олександр Супрунюк, Іван Романюк і Михайло Брожик. Три з 12-ти, тобто при всьому бажанні видати одне засідання за інше не вийде, адже не було кворуму.

До речі, сюжет так і називається: “Презентація проектів щодо облаштування зон відпочинку нашого міста”.

Більше у ЗМІ за той період жодних згадок про будь-які інші “збори робочих груп”, під час яких фігурували б будь-які спортивні майданчики, не було.

Але й це ще не все! Зустріч, яку висвітлював “Лотел-СКТБ” на своєму сайті 1 серпня 2016 року відбулась 25 липня того ж року, підтвердження чому є тут (передостаннє речення) і ось тут (6-й абзац знизу). До того ж, цей сюжет залитий на YouTube 31 липня 2016 року. Але “то таке”, як казав живий класик.

Бажаючи розібратись у ситуації, я зробив ще один інформаційний запит на ім’я міського голови Олександра Супрунюка і отримав відповідь:

Можна довго оспорювати те, що протокол не містить реєстраційного номера, тому неможливо встановити факт того, що він писався саме 1 серпня 2016 року. До того ж мені чомусь прийшла не копія, як я просив, а оригінал протоколу, підписаний міським головою тією ж ручкою, що й відповідь на мій запит – тобто вони підписувались в один день.

Також можна довго задаватись питанням: чому, поки справа не дійшла до суду, на аналогічні інформаційні запити виконком давав відповіді, що робоча група жодного разу не збиралась, а тут раптом виявилось, що і збиралась, і протокол є?

Також можна задатись логічним питанням: чому в протоколі відсутня інформація про (цитата) “облаштування зон відпочинку мешканцям міста Нетішин”?

Але я не буду цього робити. Давайте краще розглянемо текст даного протоколу і проаналізуємо його на відповідність рішенню міської ради, яке є предметом судового позову.

В рішенні міської ради чітко сказано: “Доручити виконавчому комітету міської ради створити робочу групу з надання конкретних пропозицій щодо вирішення питання проведення реконструкції спортивного майданчика на вул. Михайлова з використанням сучасних технологій, із залученням депутатів Нетішинської міської ради, представників фінансового управління та відділу молоді та спорту виконавчого комітету міської ради, КП “ЖКО”, КП НМР “Благоустрій” і громадськості“.

По-перше, як ми бачимо з протокольного складу присутніх на засіданні робочої групи, там нема ЖОДНОГО депутата, ЖОДНОГО представника громадськості, і ЖОДНОГО представника фінансового управління та відділу молоді та спорту. Також звертає на себе увагу те, що присутніх об’єднує один фактор: вони є прямими підлеглими міського голови. Дуже зручно, правда?

По-друге, озвучене на засіданні робочої групи можна трактувати як завгодно, але аж ніяк не конкретними пропозиціями щодо вирішення питання.

* * *

В цілому ж у мене складається враження, що відповідач позбирав всю діяльність, яку у 2016 році здійснив Виконавчий комітет у галузі спорту, і намагається цю діяльність подати, як виконання саме того рішення міської ради, невиконання якого є предметом судового позову.

І воно можна було б з цим всім погодитись і все це прийняти, якби все це мало практичний результат на виході, а саме – на вулиці Михайлова стояв би новенький відреконструйований багатофункціональний спортивний майданчик для ігрових видів спорту. В крайньому випадку, не хочуть на Михайлова – можна в будь-якому іншому районі. Але ж всі ми живемо у цьому місті, і всі ми прекрасно бачимо, що: ані на Михайлова, ані в жодному іншому районі міста від 29 червня 2016 року і по сьогоднішній день не було проведено ні капітального ремонту, ані реконструкції ЖОДНОГО спортивного майданчика. Хоч часу на це було вдосталь, та й гроші в бюджеті були.

Натомість представник міськвиконкому приніс на судове засідання купу документів, які, на їх думку, свідчать про те, що все добре і питання вирішено. Все це нагадує старий і трохи пошлий анекдот:

В суді слухається справа про розлучення подружжя. Суддя запитує в дружини: “Чому Ви подали на розлучення?”. Та відповідає: “Розумієте, Ваша честь, він не виконує подружній обов’язок”. Озивається чоловік: “Ваша честь, вона не має права від мене такого вимагати. Ось у мене є довідка, де зазначено, що я – імпотент”. Тут не витримує дружина: “Ваша честь, мені хпотрібен, а не довідка!

От як пояснити виконавчій гілці нашої міської влади, що людям, які підписали дану електрону петицію, а також депутатам, які її підтримали, потрібен в даному випадку конкретний новенький спортивний майданчик з чітко вказаним функціоналом у чітко зазначеному місці, а не купа “довідок” на підтвердження чогось там?

* * *

Підсумовуючи все написане вище, виникає елементарне питання: навіщо відповідач (Виконавчий комітет Нетішинської міської ради) намагається зробити з нас усіх ідіотів? З мене, як жителя міста, автора електронної петиції і позивача; з судді, який веде цю справу і змушений слухати і читати весь той брєд, який надходить від відповідача; з громади міста, яка завдяки Альтернативному телебаченню Нетішина обов’язково дізнається правду про хід судового процесу? Запитання, звісно ж, риторичні.

* * *

Власне, вищеописане судове засідання завершилось тим, що суд зобов’язав відповідача надати копію рішення міської ради від 29.06.2016 р. з документальним підтвердженням його виконання по кожному пункту і оголосив перерву.

Наступне судове засідання відбудеться 3 квітня 2017 року о 11 годин 00 хвилин. Традиційно запрошую всіх, кому цікава дана тема.