17 березня у великій залі КЗ “Палац культури міста Нетішина” відбулись “Громадські обговорення проектів реконструкції проспекту Курчатова і парку за Виконкомом”. Одразу зазначу, що пройшли вони помітно конструктивніше, аніж усі попередні, але все одно – не так конструктивно, як могли пройти. Але про все по-порядку.

Для початку варто відзначити, що відбулись ці обговорення за ініціативи громади міста, а саме активу групи “Нетішин” у мережі Facebook. В гілці, де обговорювався проект реконструкції проспекту Курчатова було озвучено ідею: провести робочу зустріч за участі міського голови, авторів проекту і представників громадськості, які мають до даного проекту пропозиції і зауваження. Донести до міського голови дану ідею було запропоновано мені, що я й зробив шляхом звернення через Facebook.

Варто відзначити, що попри скептичну налаштованість більшості громадського активу, цього разу міський голова Олександр Супрунюк прислухався до думки громади і організував дану зустріч, яка отримала назву: “Громадські обговорення проектів реконструкції проспекту Курчатова і парку за Виконкомом“.

На жаль, попри те, що згідно нашого прохання зустріч призначили на вечірній післяробочий час (18:00), а також відносно потужну інформаційну кампанію, людей прийшло ганебно мало – без помічників міського голови, депутатів і інших офіційних осіб я нарахував в залі близько 50 чоловік.

Ще одне “на жаль” стосується того, що серед присутніх далеко не всі розуміли тему зібрання. Вже з перших питань з залу стало зрозуміло, що певна когорта людей прийшла висказати міському голові претензії, які в них накопичились за тривалий час і з найрізноманітніших тем: від міської лікарні, до стану житлових будинків. Мабуть давалося взнаки те, що відкриті зустрічі влади з громадою проходять вкрай рідко і в людей накопичується почуття невисказаності.

На щастя, міського голови на цій зустрічі не було, тому “базару-балагану” з неодмінним в таких випадках “політичним розпинанням” мера з горем-пополам вдалося уникнути і зустріч досить швидко повернулась в робоче русло по оголошеній темі. Чому з горем-пополам? Тому що секретар міської ради Олена Хоменко, яка визвалась бути модератором зустрічі, відверто не впоралась з цим завданням і обговорення проходило хаотично і, можна сказати, “самотьоком”.

Що ще неприємно вразило, то це те, що представники влади сиділи до громади (платників податків, хто забув) спиною і подекуди відповідали на запитання залу з місця і не встаючи.

До речі, вже після зустрічі представники небайдужої громадськості міста висловили ідею проведення подібних громадських обговорень регулярно і на різні актуальні для міста теми. Модератором таких заходів погодився стати активний житель міста Павло Ананьїн, який на даній зустрічі весь час намагався скеровувати дискусію в задане темою зборів русло, і в нього досить непогано це виходило.

Що стосується самих громадських обговорень по суті, то все відбувалось майже так, як і повинно було відбуватись: проектанти (або їх представники) представляли проекти, присутні представники громадськості задавали запитання, на які або проектанти, або представники влади намагались дати відповіді.

Проект парку за Виконкомом

Спочатку презентували проект парку за Виконкомом.

Ознайомитись з проектом можна тут.

Питання, які найбільше цікавили людей:

– збереження зелених насаджень;

– передбачення системи поливу території парку;

– збільшення площі під атракціони;

– вигул домашніх тварин;

– спорудження в парку бігової доріжки з каучуковим покриттям;

– шляхи під’їзду транспорту для обслуговування паркових об’єктів;

– потенційний конфлікт між СК “Пульсар” і Виконкомом (за інформацією громадського активіста Сергія Почебули, частина ділянки, на якій планується спорудити парк, закріплена за СК “Пульсар”).

Окремо громадськість цікавило питання: де саме і у якому вигляді в парку за Виконкомом буде розміщено дитячий майданчик “Казкове королівство”, який владою планується перенести туди з проспекту Курчатова.

Власне, всі, включаючи представників влади, зійшлися на тому, що даний проект ще надто “сирий” і потребує доопрацювання проектантом. До речі, представників проектанта на обговоренні чомусь не було, а проект презентували працівники управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради.

Проект реконструкції проспекту Курчатова

Набагато якіснішим, продуманішим і цікавішим (на мою думку) був проект реконструкції проспекту Курчатова, який презентувала Вікторія Кавецька – інженер-проектувальник ТОВ “Дельта-Інжиніринг”.

Ознайомитись з проектом можна тут.

В цьому проекті продумано все: і пішохідні доріжки, і велосипедна доріжка, і паркінг для автомобілів, і фонтани, і квіткові клумби, і зелені насадження, і трав’яні газони, і освітлення, і система поливу, і місця для пам’ятників, і місце для паління, і ще багато всього іншого, а також система відеонагляду – щоб все це не потрощили чи не покрали.

Особисто мені найбільше сподобалось те, що там не буде масово-розважальної інфраструктури: спортивних, дитячих, ігрових і інших майданчиків, магазинів, кіосків і інших МАФів – на мою скромну думку, їм не місце на центральному проспекті Нетішина.

Ну і великим позитивом я вважаю те, що основна частина проспекту буде вкрита не клумбами, які гарні лише тиждень-два у році, а весь інший час стоять чорними плямами – а зеленими газонами. Лише сподіваюсь, що на етапі реалізації проекту не пошкодують грошей і посадять якісну газонну траву, стійку до витоптування і спеціально призначену для прогулянок і сидіння на ній.

Дитячий майданчик

Що стосується інших представників громади, то найбільше питань було до перенесення багатостраждального дитячого майданчика. І хоч проектанти одразу зазначили, що перенесення майданчика було вписане міською владою у технічне завдання проекту, деякі недалекі представники громади все одно накинулись з претензіями на проектантів. Чого, питається?

Якщо ж по суті, то я не розумію – навіщо триматись зубами за ту купу гнилих дошок, іржавих конструкцій  і антисанітарії, якою станом на сьогодні є той так званий “дитячий майданчик”, коли можна вимагати зведення нового, сучасного і безпечного? Але ця тема настільки складна і об’ємна, що про неї напишу окремо.

Велосипедні доріжки

Крім дитячого майданчика жваве обговорення викликала тема велосипедної доріжки. Довелося навіть почути з залу фразу: “Зробіть їх десь за містом – хай там собі катаються”.

Взагалі, трохи дивно, що у 2017-му році довелося пояснювати людям, що у сучасних містах велосипед – це транспортний засіб, а не розважальний. І що в містах велосипедами не катаються, а пересуваються (з дому на роботу, з роботи додому, з дому в магазин тощо). І що велосипедні доріжки потрібні не для катання, а для безпечного пересування містом. Причому, безпечного як для велосипедистів, так і для пішоходів і автомобілістів. Адже зараз велосипедисти, не маючи спеціально відведених для себе місць, змушені їздити хто проїжджою частиною – дратуючи автомобілістів і подекуди створюючи аварійні ситуації, хто тротуарами – заважаючи пішоходам. Наявність же велосипедної доріжки усуне всі ці незручності і знизить ймовірність аварійних ситуацій. Адже всього-на-всього пішоходам доведеться звикнути не ходити велосипедними доріжками і навчити не робити цього своїх дітей.

Тому, знову ж таки, на мою думку, питання велодоріжки на проспекті Курчатова, як на одній з магістральних вулиць у місті, якщо й повинно обговорюватись – то не в контексті: “потрібно чи не потрібно”, а в контексті: “де саме і як саме її розмістити”.

Місце для паління

Відверто незрозумілим було обурення деяких нетішинців наявністю у проекті місця для паління – мовляв, з палінням треба боротись, а не заохочувати до нього.

Довелося пояснювати, що згідно чинного законодавства в Україні паління у громадських місцях заборонене всюди, крім спеціально відведених для цього місць. Тобто, якщо раніше палити можна було всюди, крім місць з табличкою “Палити заборонено”, то зараз палити заборонено всюди, крім місць з табличкою “Місце для паління”. Однак, станом на сьогодні курці продовжують палити майже всюди, аргументуючи це відсутністю гарантованих їм законом спеціальних місць для паління.

Таким чином спеціально облаштоване місце для паління передбачається якраз для захисту від тютюнового диму тих, хто не палить. Тому що замість усього проспекту Курчатова, курці будуть диміти лише в так званій “Курилці”.

Всяке різне

Не буду детально зупинятись на пам’ятниках, газонах, клумбах, видах тротуарної плитки та всього іншого. Ці питання також цікаві, але, як на мене, не такі резонансні. Хоча, свою цільову аудиторію вони також мали на цих зборах. Причому, аудиторію досить емоційну і колоритну.

Особливо потішив солідного віку пан (на жаль, не запам’ятав ім’я та прізвище), який довго і незрозуміло для чого доводив, що за нормами 1986-го року даний проект реконструкції проспекту Курчатова нікудишній, бо у ньому все не так.

* * *

І на останок зазначу, що дані Громадські обговорення не були офіційними Громадськими слуханнями в тому сенсі, в якому їх визначає українське законодавство. Тому що не містили обов’язкових для цього атрибутів: не вівся протокол зборів, не обиралася лічильна комісія, не було голосування тощо. Тому, як то кажуть, будьте уважні, будьте обережні: якщо влада захоче прикритись цією зустріччю для протягнення потрібних їй змін до Генерального плану міста, чи для інших цілей – то це буде самою натуральною підміною понять і фальсифікацією. І я це не просто так пишу, адже подібні прецеденти вже були.