26 грудня я подав до Нетішинського міського суду Хмельницької області Позовну заяву про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії. Буду судитись з Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради.

Суть позову полягає в тому, що Виконавчий комітет Нетішинської міської ради протягом півроку не виконує рішення Нетішинської міської ради щодо підтримки електронної петиції з вимогою провести капітальну реконструкцію спортивного майданчика по вул. Михайлова.

Власне, у мене всього дві позовних вимоги:

– визнати бездіяльність Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, що полягає у не виконанні рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 29.06.2016 р. №14/554 – протиправною;

– зобов’язати Виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області виконати рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 29.06.2016 р. №14/554.

І ось, нещодавно я отримав повідомлення, що у відповідь на моє звернення до суду було відкрито провадження і призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 2 лютого 2017 року. 

Отож, користуючись нагодою запрошую всіх відвідати цей захід.

* * *

Коротка хронологічна передісторія даного питання.

2 лютого 2016 року міський голова Олександр Супрунюк провів у своєму кабінеті “зустріч із провідними спортсменами міста, фахівцями від спорту, прибічниками фізкультури та спорту від громадськості“, стосовно розвитку спортивної галузі Нетішина в 2016 році. На цій зустрічі був присутній і я, де разом з депутатом Нетішинської міської ради Оленою Матросовою ми висловили пропозицію розвивати спортивну галузь міста шляхом відновлення спортивної інфраструктури масового спрямування.

З конкретних прикладів нами було представлено проект універсального вуличного багатофункціонального спортивного майданчика з синтетичним покриттям для ігрових видів спорту: футзал, гандбол, баскетбол, волейбол та великий теніс. З аналогічною ініціативою паралельно на цій же зустрічі виступив депутат НМР Михайло Брожик, тому ми вирішили об’єднати наші зусилля і пізніше це вилилось у проект Громадського бюджету. Але зраз не про це.

Так от, на той момент орієнтовна вартість реалізації нашого проекту становила близько 400-500 тис. грн і міський голова обіцяв подумати над його реалізацією.

Для того, щоб довести представникам влади затребуваність такого майданчика з боку громади міста, 1 березня 2016 року я на інтернет-ресурсі “Розумне місто – Нетішин” розмістив електронну петицію з вимогою до Нетішинської міської ради “провести капітальну реконструкцію спортивного майданчика по вул. Михайлова з використанням сучасних технологій“.

Майданчик на вул. Михайлова (стара закинута “клітка” з порослою рослинністю огорожею) було обрано виключно з міркувань економії бюджетних коштів. Справа в тому, що він має найбільші розміри серед аналогічних об’єктів міста і вже має тверде асфальтне покриття, що здешевлює його реконструкцію у порівнянні з іншими аналогічними майданчиками.

20 травня 2016 року дана електронна петиція набрала відповідну кількість підписів і того ж дня була передана на розгляд Нетішинській міській раді згідно Закону України “Про звернення громадян”.

01 червня 2016 року дану електронну петицію було розглянуто постійною комісією Нетішинської міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, культури, інформації, молоді та спорту, і за результатами розгляду було надано відповідний висновок підтримати вимогу даної петиції та передано питання на розгляд пленарного засідання Нетішинської міської ради.

29 червня 2016 року відбулося пленарне засідання сесії Нетішинської міської ради, під час якого було розглянуто дане питання і 23-ма голосами “ЗА” прийняте рішення з невеликими змінами підтримати висновки профільної комісії.

Після цього 19 липня 2016 року на виконання вимог міської ради міським головою було створено робочу групу з даного питання, головою якої став сам міський голова Олександр Супрунюк. Однак, дана робоча група так жодного разу й не зібралась, попри неодноразові мої нагадування. Що характерно, скликати дану комісію може лише міський голова…

 

На жаль, на цьому вся діяльність Виконавчого комітету Нетішинської міської ради з вирішення даного питання завершилась. Документально це підтверджується відповіддю на депутатський запит депутатів Нетішинської міської ради з фракції “Нетішинська Самооборона – Народний Контроль“, які запросили інформацію по виконанню всіх електронних петицій, включаючи даний спортивний майданчик.

Додатково хочу звернути увагу на те, що причина невиконання рішення міської ради щодо задоволення вимоги електронної петиції не може полягати у відсутності коштів. Міський голова Олександр Супрунюк неодноразово хвалився перевиконанням міського бюджету у 2016 році, називаючи цифри від 20 до 30 млн грн (!) і відкрито просив громадськість надавати ідеї щодо того, куди їх можна раціонально витратити. Чим електронна петиція, підписана сотнею жителів міста і підтримана міською радою, не є такою пропозицією?

Крім цього влітку була можливість залучити кошти для реконструкції цього спортивного майданчика з державного бюджету. Мова йде про ті 1,7 млн грн, які народний депутат Андрій Шинькович додатково випросив на свій округ у Кабінету міністрів. Спочатку вони призначались для капітального будівництва спортивного об’єкту громадської організації СК “Пульсар”, однак коли стало зрозуміло, що ГО не може бути профінансована таким чином, довелося змінювати цільове призначення цих коштів.

За словами Андрія Шиньковича, зміна цільового призначення відбулась 30 серпня 2016 року, тобто в той час, коли питання з нашим спортивним майданчиком на вул. Михайлова перебувало “в роботі”. Про те, що ці кошти неможливо надати для СК “Пульсар” було відомо як мінімум 4 серпня, про що писав міський голова Олександр Супрунюк на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

Так от, протягом як мінімум цього часу (4 – 30 серпня) Виконавчий комітет Нетішинської міської міг звернутись до народного депутата Андрія Шиньковича з пропозицією переспрямувати частину цих коштів на реконструкцію спортивного майданчика на вул. Михайлова і таким чином виконати згадане вище рішення Нетішинської міської ради. Міг, але не звернувся. Чим не бездіяльність?

* * *

Отож, як видно, звернення до суду в даному випадку – вимушений крок. Яку мету я переслідую цим вчинком? Все дуже просто і я не збираюся робити з цього таємницю:

  1. Домогтися спорудження в Нетішині багатостраждального спортивного майданчика для ігрових видів спорту (в даному випадку по вул. Михайлова), перешкодою якому є, на моє щире переконання, лише небажання місцевих чиновників займатись цим питанням.
  1. Змусити нетішинських чиновників, які утримуються на кошти платників податків, більш відповідально ставитись до виконання своїх посадових обов’язків.
  1. Створити прецедент, згідно якого кожний автор електронної петиції, яка набрала відповідну кількість підписів і була підтримана відповідними органами влади, зміг би хай навіть через суд, але все ж таки домогтися виконання вимоги своєї петиції, як це передбачає чинне законодавство.

Одразу хочу наголосити, що даним позовом я не переслідую жодних особистих інтересів. Я проживаю на пров. Миру, що знаходиться в іншій частині міста від вул. Михайлова, де передбачено спорудження нового спортивного майданчика згідно вимоги моєї електронної петиції. Також я не маю жодних родинних зв’язків ані у комунальних установах та підприємствах, які можуть займатись спорудженням даного майданчика, ані у фірмах, які займаються виготовленням та/або реалізацією матеріалів для даних робіт.

Також прошу не трактувати даний вчинок, як “передвиборчий піар”, тому що я ніколи не балотувався і на найближчих виборах не збираюсь балотуватись до жодних органів влади, про що вже неодноразово заявляв.

Водночас я переконаний, що наше з вами місто Нетішин розвивається трохи не у тому напрямку, у якому воно могло б розвиватись з більшою користю для громади. І в силу своїх скромних можливостей я намагаюсь цей процес трохи скоригувати. Звідси й алея сакур, звідси й намагання розвивати інфраструктуру для масового спорту, звідси й інші ідеї та проекти.