От чесне слово – не планував нічого писати на цю тему. Але побачивши, що у соціальній мережі Facebook як прогнозовано недалекі, так і цілком розумні та адекватні люди пишуть відверті нісенітності, піддаючись на вкиди інформації панічного характеру, не зміг пройти повз.

Отож, спробую розвіяти кілька міфів, пов’язаних з націоналізацією “ПриватБанку”.

Міф №1. Раптова націоналізація банку.

Жодної раптовості у цьому процесі не було. Дане питання зріло не один місяць і навіть в пресу час від часу просочувалась інформація про можливу націоналізацію банку, який поступово втрачав платоспроможність. Та що там казати – в стрічці новин Facebook регулярно проскакували пости обурених користувачів про те, що або платежі не проходять, або Приват24 не працює, або банкомати готівкою не заправляють.

Особисто я про націоналізацію “ПриватБанку”, як факт в режимі очікування, дізнався ще в суботу зранку. Так, дізнався в силу виконання посадових обов’язків за місцем основної роботи, але менше з тим. Те, що про дану подію більшість населення країни дізналося по факту її оприлюднення, не робить дану подію раптовою.

Ще в неділю, 18 грудня, о першій половині дня мені було відомо, що всі документи вже підписано, але оприлюднена інформація буде трохи згодом – орієнтовно в понеділок, 19 грудня. Сталося так, що представники влади до понеділка вирішили не чекати і оприлюднили її в неділю пізно ввечері.

Міф №2. Державо, дай спокій “ПриватБанку” – він нормально працює.

Для особливо наївних, які останніми днями тільки те й роблять, що жаліють Коломойського, Дубілета і інших представників топ-менеджменту і вже колишніх власників банку, трохи офіційної інформації:

– Станом на 1 грудня 2016 року брак капіталу “ПриватБанку” виріс до 148 млрд грн, а ліквідність банку істотно знизилася.

– Банк майже рік не виконував нормативи обов’язкового резервування.

– Прострочена заборгованість банку перед регулятором за стабілізаційними кредитами становила 14 млрд грн, загальна заборгованість в 19 млрд грн.

– Понад 97% корпоративного портфеля, а це близько 150 млрд грн, становлять кредити, пов’язані з акціонерами банку.

Тобто, про що це говорить? Як мінімум про те, що “ПриватБанк” не працював настільки нормально, щоб його можна було не чіпати державі.

Міф №3. Рейдерське захоплення прибуткового банку Порошенком і Гройсманом.

Мій друг і колега Володимир Миленко досить влучно потролив адептів дешевих сенсацій на цю тему. В цілому ж, дане твердження мало б сенс, якби там було що захоплювати. Окрім електронної системи Приват24, хіба що.

Виходячи з попереднього пункту, логічно припустити, що колишні вже власники банку протягом останніх років викачали з нього максимально можливу суму коштів у вигляді беззаставних кредитів близьким до себе фірмам, а потім поставили державу в патове становище: “Нам цей банк вже нецікавий, тому якщо хочете – націоналізуйте його і рятуйте самі, якщо не хочете – не націоналізуйте, але тоді він через пару днів “лусне” і рятувати будете вже всю банківську систему країни”.

Про що казати, якщо вже в перші дні після націоналізації для підтримання ліквідності банку держава влила у нього до 6 млрд грн… Тому тут швидше не про рейдерське захоплення треба вести мову, а про порятунок. Причому, порятунок не стільки “ПриватБанку”, як нас з вами.

Міф №4. Неможливо зняти гроші з карток – банкомати порожні.

Ну, це повна нісенітниця, викликана елементарним незнанням споживачами банківських послуг своїх прав та можливостей. Уже досить давно великі українські банки домовились між собою про безвідсоткове зняття готівки в банкоматах один одного.

Особисто я в Нетішині протягом останніх кількох місяців неодноразово з карти “ПриватБанку” знімав готівку в потрібній мені кількості і з комісією 0% у банкоматах “Укргазбанку”, “Ощадбанку” і “Райффайзен Банк Аваль”.

Міф №5. Злочинна влада обвалює гривню.

І про найцікавіше. Насправді, гривню в ці буремні для банківської системи України дні обвалює не влада, хай там як хто до неї ставиться. Гривню просто зараз, стоячи в чергах до заповітних зелених банкоматів, обвалює героїчний український народ.

Взагалі, парадокс якийсь, чесне слово. Українці все життя мріяли безпосередньо впливати на щось серйозне у цій країні, і ось коли нарешті отримали таке право, то розпоряджаються ним – гірше не придумаєш. Як би пафосно це не звучало, але саме від нашої з вами поведінки зараз залежить доля не лише “ПриватБанку”, а й усієї монетарної системи країни. Простіше кажучи: курс гривні зараз в руках простих українців.

Але, на жаль, поки що ці прості українці роблять все від них залежне, щоб власноручно обвалити національну валюту. Адже, якщо викачка готівки населенням продовжиться такими ж темпами, як відбувається останніми днями, то безпосередньо завдяки цьому процесу гривня ризикує обвалитись настільки, що знятими банкнотами можна буде хіба що скуповувати втридорога іноземну валюту, або топити твердопаливні котли. На жаль, мало хто це розуміє.

Підсумовуючи все написане вище, скажу: можна як завгодно ставитись до Порошенка, Гройсмана, Гонтаревої, Турчинова, Коломойського, Боголюбова, Дубілета і інших, але не можна не бачити очевидних речей. Та й позиція: “Якщо (тут можна вписати будь-яке прізвище) поганий – то він поганий у всьому”, притаманна або розумово обмеженим людям, або відвертим дурням.

Будь-яку ситуацію треба розглядати окремо, враховуючи передумови її виникнення. І ситуація з “ПриватБанком” тут не виняток.