Щось останніми роками забагато розмов почало ходити стосовно необхідності перейменування міста Хмельницький на Проскурів. Навіть на сайті Президента України відповідну петицію створили. І, що характерно, розмови ці ведуться під гаслом: “Повернемо місту його історичну назву!”

Отож, запам’ятайте раз і назавжди, а ще краще – запишіть собі десь. Бо ж забудете – я вас знаю. 🙂

Історичною назвою міста, що зараз називається Хмельницький, є Плоскирів. Саме під такою назвою на цьому місці в 1431-му році було засноване поселення, яке з часом розрослося до міста. Саме під назвою Плоскирів в 1566-му році це місто отримало Магдебурзьке право. Під назвою Плоскирів це місто існувало аж до окупації Поділля Російською імперією, після чого відбулось фактичне його перейменування у Проскурів в 1795-му році імператорським указом.

Тобто, назва Проскурів по суті є нав’язаною москалями і нічим не кращою за назву Хмельницький, проти якої час від часу виступають місцеві і не дуже ура-патріоти. Ба, вона навіть гірша. Тому що назва Проскурів з’явилась внаслідок персонального імператорського указу Єкатєріни ІІ, тоді як назву Хмельницький місту було присвоєно указом Президії Верховної Ради УРСР в 1954-му році. Ага, тієї самої, Верховної Ради УРСР яка у 1991-му році прийняла Декларацію про державний суверенітет України і Акт проголошення незалежності України.

От і думайте, яка з двох притягнутих за вуха назв має більше право на існування: та, яку придумали в Санкт-Петербурзі (Проскурів), чи та, яку спустили з Києва (Хмельницький). А історичною назвою була є і буде лише одна – Плоскирів.

* Автор картини – художник Юрій Адамчук.